Рудько (життєпис одного півня) Малий Рудько всюди був перший. Чи то ковтати довжелезного хробака, чи заплутатись у траві й переполошити матір своїм вереском. Це він сам на сам зустрівся із загадковим коником. День минав за днем, і курчата незчулись, як гидкі палички на крилах та хвості обернулись у красні новенькі пірця. Рудько знайшов у собі новий хист. Він і сам не знав, як це сталося, але одного сонячного ранку, коли навколо горіли роси, зі старого саду почулося його хрипке, тремтяче «ку-ку-рі-ку». Старий півень, що був саме на дворі, здивовано крутнув головою, а далі погірдливо скривися. Але самому співцеві здалось воно вершком мистецтва й сили. І з того часу Рудько повторював його кожної нагоди і взагалі без жодної нагоди. Раптом він непомірно виріс сам у своїх очах. Він не почувався вже тим руденьким курчам, яке кожний може безкарно кривдити. Рудько розумів, що своїм співом сказав усьому світові про своє право на радощі життя і що він боротиметься за це право. У курячій суспільності панують суворі закони. Найважливіший із них – закон шанування старшого. Хай які ви будете мізерні, а коли хтось молодший за вас на два дні, то малий він чи високий до неба, а мусить вам коритися. Рудько вже кілька разів заступався за курей, коли їх кривдив Старий півень, але завжди приймав за це належну кару. І цього разу Рудько на свої груди прийняв удар розлютованого Старого, але тепер не побіг геть і враз переповнився шаленою хоробрістю. Ніхто не б'ється так завзято, як повстанці. Вони билися цілий день. А ввечері господиня побачила в різних кутках курника два закривавлені тіла. Коли вона взяла їх на руки, щоб змити поранені голови, малий рудий півень кинувся на великого сірого. Той зовсім не боронився. Старе тіло не витримало в борні. Не міг витримати ганьби і гордий дух. На другий день він був мертвий. Рудько виборов собі своє щастя. Невеличкий півник взяв тепер на себе провід життям рідної громади. І показав себе гідним свого становища. Рудько належав до тих півнів-лицарів, міцних духом і шляхетних серцем, що сміло підставляють груди кожній небезпеці. Бо й самій господині не дозволяв він зачіпати своїх курей. На цьому ґрунті виникли великі непорозуміння, і Рудько ледве не попав у борщ. Бо й дійс Скачать полностю
|