Якось у переддень Нового року Господь Бог вирішив порадувати всіх дітей на землі. Він приготував незвичайні дарунки. Коли дитина підходила, Бог запитував:

-         Люба дитинко, що тобі найбільше у світі хотілося отримати? Яку благодать? Подумай і скажи, не бійся!

Один хлопчик попросив, щоб йому дали багато золота, на яке можна все купити.

Інший забажав, аби його було наділено вмінням вирощувати хліб. Ще іншого вабило тваринництво. Хтось хотів бути кравцем. Комусь подобалось і шевство. І всіх бог наділяв тим, хто чого прагнув. Усі діставали з його щедрих рук багатство, розум та вміння.

            І ось до бога несміливо підступив тендітний хлопчик з глибокими карими очима. Він був у сірій смушевій шапці, у світло-коричневому кожушку, підперезаному ремінцем із сириці.

            - Що тобі подарувати, люба дитино? – запитав Бог.

            - Великий Боже, якщо тобі не жаль, то подаруй мені гарну пісню, пісню для душі.

            Господь Бог немало подивувався, що хлопчик не просить ні землі, ні худоби, ні коней, ні золота. Хоче дістати лише одну пісню.

-         Буде в тебе, хлопчику, найкраща в світі пісня. Люби її, як душу, шануй, як своїх вітця і матір, - мовив Бог наостанку. – До твоєї пісні долучу я ще й усе те, що інші дістали від мене в дарунок.

Пішов хлопчик додому, награючи на сопілці дивну чарівну мелодію. Він так гарно

грав, що червоногруді снігурі, які скльовували рясні ягоди на горобині, примовкли і стали перезиратися між собою. І де б хлопчик не проходив, зблискувало сонце, віяло теплим вітерцем, танув сніг і трава гострими шпичаками тяглася в небо. Посохлі дерева прокидалися, оживали, на їхніх гілках свіжо зблискували рясні бруньки і випручували зелене веселе листя…

            Та допоки Бог наділяв дарунками дітей, нечистий не спав, не вилежувався. Злі, завидющі та загребущі сусіди стали відбирати багатство, роздане Богом. Вони заволоділи худобою, кіньми, золотом, а також і землею. Тільки, як не старалися, не могли відібрати і присвоїти собі чарівну, незрівнянну пісню, бо душа її вічна і правдива.

В. Святовець.

308 слів.

            Завдання:

1.      Напишіть докладний переказ.

2.      Доповніть текст переказу своїми міркуваннями про роль української пісні в житті народу.

3.      Поміркуйте над тим, який вид мистецтва вам до душі. Чим мистецтво цікаве для вас? Чи пробуєте ви свої сили в якомусь мистецтві або ремеслі?