ПОДАРУНОК У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню. Високі трави й різнобарвні степові квіти сповнювали повітря пахощами, від яких паморочилась голова. Стрекотали коники-стрибунці, у синьому небі витьохкував жайвір. Серед буйнотрав'я де-не-де стояли, мов на чатах, поодинокі крислаті дуби, ясени та граби. Карпівку краяла навпіл невеличка річка Кам'янка, що проклала собі русло по дну розлогої балки. Похилі береги, розмиті дощами та весняною повінню їжачилися брилами граніту, безладно розкиданими вздовж русла. З пінявою, виром і веселим клекотом в'юнилася Кам'янка поміж тими брилами, і над степом лунав замріяний гомін. — Як хороше тут! — промовив граф Потоцький.— Яке солодке повітря й ласкаве сонце!
Скачать полностю
|