Тодось Осьмачка

(1895 – 1962)

            Тодось Степанович Осьмачка народився 3 травня 1895 р. в с. Куцівка на Черкащині. Тут же здобув середню освіту. Писати поезії розпочав ще в школі. У 20-х рр. закінчив Київський інститут народної освіти, працював учителем у київських школах, увійшов до літературного угрупування «Ланка». Видав три збірки поезій: «Круча» (1922), «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929). З 1926 р. Осьмачка належав до організації МАРС (Майстерня революційного слова). У 30-х рр. з початком сталінських репресій намагався перейти західний кордон, але був спійманий, відсидів у Бутирці, Лук'янівській в'язниці, проходив курс примусового лікування в Кирилівській психіатричній лікарні, звідки втік і переховувався в рідному селі.

            У 1942р. Осьмачка приїхав до Львова, а звідти потрапив на Захід. Жив у таборах для переміщених осіб, гнаний манією переслідування, постійно переїжджав з місця на місце: жив у країнах Європи, США . У цей час вийшли друком збірки поезій «Поет» (1947, 1954), «Китиці часу» (1953), «Із-під світу» (1954) та три повісті: «Старший боярин» (1946), «План до двору» (1951) та «Ротонда душогубців» (1956). Активно співпрацював з організацією письменників-емігрантів «Мистецький український рух» (МУР). Здійснив блискучі переклади із О.Уайльда та У.Шекспіра.

6 липня 1961р. у Мюнхені Т.Осьмачку розбив параліч. Друзі перевезли поета на лікування до Нью-Йорка.

7 вересня 1962р. Тодось Осьмачка помер у Нью-Йорку.